Меню
Остання редакція: 04 квітня 2016

Наукова школа генетики, селекції та насінництва рослин

Наукова школа генетики, селекції та насінництва рослин має багате минуле, в даний час працює під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Л.О. Рябовол. Людмила Олегівна є учнем відомого вченого, доктора біологічних наук Федора Микитовича Парія, який був вихованцем видатного генетика з світовим ім’ям — Юрія Петровича Мірюти, послідовника Миколи Івановича Вавилова.

Микола Іванович Вавилов – російський генетик,  географ, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів, творець вчення про біологічні основи селекції та центри походження і різноманітності культурних рослин, академік АН СРСР і АН УРСР.

Вавилову належить декілька фундаментальних відкриттів в біології і цілий ряд чудових ідей, які досі продовжують розроблятися сучасними вченими. Крім того, він першим застосував на практиці зовсім новий, глобальний підхід до вивчення рослинного світу як єдиного цілого в масштабах всієї планети. Прокладений вченим шлях став тією магістраллю, по якій розвивається сучасна біологія.

Юрій Петрович Мірюта зберіг надбання та продовжив справу свого учителя. Внесок у генетику Ю.П. Мірюти можна узагальнити двома положеннями: концепція «Ефект Мірюти» закріплення гетерозису та закон «Періодичної зміни інбридингу та кросбридингу». Ю.П. Мірюта доклав чимало зусиль для відродження вітчизняної генетики після негативних наслідків «лисенківщини».

Парій Ф.М.
Федір Микитович Парій доктор біологічних наук

Дослідження Ф.М. Парія пов’язані із розробкою технології селекційного процесу. Ним установлено наявність у аутополіплоїдів ефекту гетерозису, який визначається поліалельними взаємодіями, і розроблено схеми використання такого ефекту. Доведено закономірність зміни ознаки стерильність-фертильність у ідиотипів цукрових буряків із стерилізуючою плазмою, запропоновано тригенну модель детермінації ознаки стерильність-фертильність і на цій основі розроблено 10 винаходів із створення закріплювачів стерильності та стерильних форм. Установлено ефект зв’язку ознаки стерильність-фертильність з елементами продуктивності гібридів цукрових буряків і з використанням цього ефекту розроблено шість способів відбору закріплювачів стерильності та створення гібридів цукрових буряків, з’ясовано явище виникнення спонтанно диплоїдизованих рослин і розроблено принципи використання маркерних генів для виділення гаплоїдних і диплоїдизованих рослин та на основі цього розроблено чотири способи отримання гомозиготних рослин. Вивчено закономірність зміни псевдосумісності при самозапиленні буряків та запропоновано способи створення ліній буряків. Обґрунтовано та запропоновано до використання у технологічному процесі селекції буряків способи створення ліній, способи оцінки комбінаційної здатності, способи створення закріплювачів стерильності, стерильних форм, відновлювачів фертильності та способи створення батьківських компонентів. Для промислової експлуатації гетерозису запропоновано способи одержання гібридного насіння, способи створення гібридів та гібридних популяцій. За допомогою цих способів створено низку гібридів цукрових буряків та перші вітчизняні гібриди кормових буряків на стерильній основі.

За встановленим явищем вибіркової елімінації анеуплоїдних гамет у аутополіплоїдів ученим розроблено способи одержання гібридного насіння буряків та спосіб відбору збалансованих тетраплоїдів, із використанням яких створено триплоїдний гібрид цукрових буряків Аратта та тетраплоїдний сорт кормових буряків.

Федір Микитович запровадив принципово нову схему одержання гібридного насіння із використанням системи самонесумісності та ЦЧС і за цією схемою створено гібриди цукрових буряків Аватар та Абатісса із спрощеним насінництвом.

Запропоновано основи селекції гібридів кукурудзи із забарвленням зернівки й технологію отримання гібридного насіння кукурудзи, яка дає змогу в процесі насінництва за забарвленням зернівок контролювати генетичну чистоту та стерильність компонентів схрещування, гібридність насіння першого покоління і за необхідності відокремлювати негібридні зернівки фотоелектричним шляхом.

Вперше в Україні створено та впроваджено у виробництво сорт пшениці спельти Зоря України, який містить 24% білку. Із використанням спельти створено високобілкові (19%) сорти пшениці Артемісія і Артія та чотиривидові форми тритикале.

Ф.М. Парій підготував шість кандидатів наук та одного доктора сільськогосподарських наук, ним опубліковано понад 150 наукових робіт. Він автор понад 50 винаходів із технології селекції рослин та більше 80 сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур.

Послідовники наукової школи

Людмила Олегівна Рябовол  доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВО України.

Закінчила Уманський СГІ у 1988 році. Кандидатську дисертацію захистила в 1994 році на тему: «Розробка способів отримання гаплоïдних і дигаплоïдних матеріалів цукрових буряків».

Докторську дисертацію за темою «Використання біотехнологічних методів при отриманні вихідного матеріалу в селекції цикорію коренеплідного (Cichorium intubus L.) та буряків цукрових (Beta vulgaris L.)» захистила в 2010 році.

Автор понад 150 наукових праць у галузі генетики  та селекції; запатентувала сім винаходів із біотехнології та  селекції рослин.

Олексій Володимирович Єщенко  кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

Закінчив Уманську СГА в 1997 році.

Кандидатську дисертацію захистив в 2001р. на тему: «Реакція насінників біологічних форм цукрових буряків на гербіциди».

Продовжує наукову роботу за темою: «Використання поліплоїдії та гетерозису в селекції буряків». Автор 47 науково-методичних праць, в тому числі двох монографій.

Андрій Іванович Любченко  кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

Закінчив Уманський ДАУ в 2004р.

Кандидатську дисертацію на тему «Клітинна селекція цикорію коренеплідного (Cichorium intubusL.) на стійкість до негативних факторів середовища» захистив  у 2010 році.

Наукову роботу продовжує за темою «Наукові основи використання біотехнологічних методів для отримання вихідного матеріалу в селекції технічних культур». Автор 55 наукових праць.

Олександр Петрович Сержук  кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

Закінчив Уманський ДАУ в 2006р.

Кандидатську дисертацію на тему «Розробка методів створення вихідного матеріалу в селекції глоду» захистив 2010 році.

Наукову роботу продовжує за темою «Створення вихідного матеріалу в селекції нетрадиційних плодових культур» Автор понад 30 наукових праць.

Ірина Олегівна Полянецька  кандидат сільськогосподарських наук, ст. викладач.

Закінчила Уманський ДАУ у 2004 році.

Кандидатську дисертацію захистила в 2012 році за темою: «Селекційно-генетичне покращення Triticum spelta L. та використання її в селекції Triticum aestivum L.».

Автор 20 наукових праць.

Ярослав Сергійович Рябовол  кандидат сільськогосподарських наук, викладач

Закінчив Уманський ДАУ в 2009р. і отримав диплом магістра за спеціальністю "Плодововчівництво і виноградарство"

Кандидатську дисертацію за темою «Створення батьківських компонентів жита для гетерозисної селекції» захистив  у 2014 році.

Автор понад 50 наукових праць у галузі генетики та селекції; запатентував чотири винаходи з біотехнології та  селекції рослин.

Напрямок наукових досліджень: "Теоретичні основи систем гібридизації та створення вихідних матеріалів для гетерозисної селекції основних зернових культур".

Ірина Павлівна Діордієва  викладач

Закінчила Уманський НУС у 2011 році.

Кандидатську дисертацію на "Створення та оцінка чотиривидових форм тритикале" захистила у 2015 році.

Продовжує наукову роботу за темою "Створення високобілкових форм зернових культур".

Автор 15 наукових праць.

Останні новини

Всі новини