Генно-модифіковані шовкопряди

Прищепивши тутовим шовкопрядам гени павука, вчені з Китаю та Австралії отримали організм, здатний створювати дуже міцну нитку. За своїми характеристиками вона перевершує кевларове волокно, що використовується в бронежилетах. Цей матеріал, за словами авторів, являє собою винятково високоефективне волокно, яке може бути використане для створення легких, але міцних матеріалів для літаків і автомобілів, а також для створення медичних пов’язок, що сприяють швидшому загоєнню ран, і надтонких швів для очних операцій. 

Традиційно тутового шовкопряда використовували для виробництва текстилю, проте його шовк був не особливо міцним. На відміну від нього, павуки створюють неймовірно міцне волокно, але розводити їх у великих кількостях складно через їхню агресивність. Довгі роки дослідники намагалися об'єднати найкращі якості обох видів, генетично модифікуючи тутових шовкопрядів. Однак павуковий шовк містить великі білки, які важко впровадити в геноми інших істот.

У цьому дослідженні вчені вирішили зосередитися на невеликому білку павукового шовку, відомому як MiSp, який виробляють павуки зі Східної Азії. За допомогою технології CRISPR вони впровадили MiSp в генетичну структуру шовковичного шовкопряда, замінивши ген, що кодує його основний білок. Однак учені зберегли деякі характеристики тутового шовку в структурі MiSp, щоб забезпечити сумісність із внутрішніми механізмами хробака.

Результатом цієї роботи стали волокна, що мають видатну міцність і стійкість до розтягування. Ці волокна майже на рівні найміцнішого натурального павукового шовку і в шість разів міцніші за кевлар.